ПОШУК
Розширений пошук
Пошук здійснюється у публікаціях веб-сайту





Комітет з питань національної безпеки і оборони в соціальних мережах



Головна » Новини

Про результати проведення круглого столу на тему: "Військове правосуддя в Україні: актуальні проблеми організації та здійснення".
версія для друку
6 червня 2017
Про результати проведення круглого столу на тему: "Військове правосуддя в Україні: актуальні проблеми організації та здійснення".

6 червня 2017 року у приміщенні Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Військове правосуддя в Україні: актуальні проблеми організації та здійснення».

Ініціаторами заходу виступили Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, Генеральний штаб Збройних Сил України та Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

У засіданні круглого столу взяли участь науковці, експерти та представники Апарату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури України, неурядових організацій.

Учасники Круглого столу звернули увагу на те, що поточний стан загроз обороноздатності держави, зовнішнього вторгнення, військової агресії вимагає додаткового підвищення рівня організації Збройних Сил України, інших військових формувань та системи правоохоронних органів у воєнній сфері.

Одним із шляхів виходу з ситуації, що склалася, є реформування правоохоронних органів у воєнній сфері та, зокрема, утворення органу військової юстиції, як зазначив у своїй доповіді Колесник В.Т., заступник керівника Головного департаменту з питань національної безпеки і оборони Адміністрації Президента України. В. Колесник наголосив, що орган військової юстиції має стати незалежним правоохоронним органом, на який покладатиметься попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, кримінальних поступків, віднесених до його підслідності, а також здійснення державного нагляду (контролю) з метою забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; захисту інтересів держави в сфері оборони та національної безпеки, прав та законних інтересів військовослужбовців. Це дасть можливість об’єднати питання правоохоронної та захисної діяльності у воєнній сфері - від досудового розслідування, оперативно-розшукової діяльності до нагляду за додержанням законів у військових формуваннях та підприємствах оборонно-промислового комплексу тощо. Також Володимир Колесник, як автор законопроекту щодо відновлення військових судів відмітив, що на сьогодні необхідно відновити військове правосуддя в Україні.

Під час обговорення учасники Круглого столу одностайно висловились у необхідності функціонування військової юстиції в системі правосуддя України, як необхідної складової забезпечення національної безпеки України. Це зумовлено специфікою військової структури держави, інститутів Збройних Сил України та інших військових формувань. Вказану специфіку становлять характер суб’єкта (військовослужбовці) та організація відносин військової служби, що не підпорядкована адміністративно – територіальному поділу держави. Дана специфіка повинна враховуватися при реалізації організаційних основ судоустрою – принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», та при визначенні статусу військових суддів.

Вищезазначене, підтримала Блистів Т.І., керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони у доповіді на тему: «Засади функціонування військових судів у судовій системі України».

Т. Блистів зазначила, що необхідність функціонування військових судів зумовлена особливою правовою регламентацією правовідносин, пов'язаних з проходженням громадянами військової служби, додатковими вимогами до кваліфікації суддів, які повинні мати ґрунтовні знання в галузі не тільки права, а й військової справи, потребою в окремих випадках організації їх роботи за місцем знаходження військових формувань, а також із необхідністю оформлення допуску на режимні об'єкти та до роботи з таємною інформацією. Актуальність зазначеного питання, підтвердила доповідач офіційними даними Генеральної прокуратури України. Так, слідчими військових прокуратур Генеральної прокуратури України упродовж 2015 – 2016 років закінчено досудове розслідування та скеровано до суду 7823 обвинувальних акти (2015 –3631, 2016 - 4192), 70 клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності (2015 – 22, 2016 - 48) та 7 клопотань про застосування примусових заходів медичного характеру (2015 – 4, 2016 - 3).

За наслідками розслідування кримінальних проваджень за фактом вчинення злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) за вказаний період направлено до суду 6810 обвинувальних актів (2015 – 3267, 2016 – 3543), 37 клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності (2015 – 17, 2016 - 20).

Т. Блистів зазначила, що робочою групою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони ще 6 квітня 2015 року був напрацьований та поданий народними депутатами України, членами Комітету на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань» за реєстраційним № 2557. Цей законопроект 21 січня 2017 року був знятий з розгляду Верховною Радою України, у зв’язку з прийняттям Закону України від 2 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» та у новій редакції Закону України «Про судоустрій і статус судів».

Водночас, керівник секретаріату повідомила, що на сьогодні у Комітеті напрацьований новий законопроект щодо відновлення військових судів. Зазначений законопроект включає зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Окрему увагу у законопроекті приділили питанню утворення в системі судоустрою України військових судів, враховуючи оновлені конституційні засади здійснення правосуддя для забезпечення незалежності та деполітизації судової влади, посилення її відповідальності перед суспільством, а саме закони України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та «Про судоустрій і статус суддів». Утворення військових судів та формування їхнього складу здійснюється у тому самому порядку, що й інших судів.

Законопроект має за мету відновити в системі судоустрою України військові суди, які здійснюватимуть судочинство у справах, учасниками яких є військовослужбовці. До системи військових судів будуть входити військові місцеві суди та військові апеляційні суди. Така організація відповідає і критеріям меморандуму Постійного комітету з прав людини Ради Європи «Судочинство у військових судах» від 16 червня 2003 року, а їх обсяг підсудності, організаційної незалежності від військового командування (виконавчої влади) та інтегрованість в систему загальних судів відповідає європейським стандартам і практиці Європейського суду з прав людини. Військові суди мають здійснювати розгляд кримінальних справ про злочини, які виникають у сфері військових правовідносин, стосовно військовослужбовців та інших осіб, визначених законом. До того ж у Кримінальному кодексі України злочинам у цій сфері присвячено окремий Розділ ХІХ Особливої частини (Військові злочини). Окремою і значною частиною в законодавстві є сфера регулювання військових правовідносин з питань організації і забезпечення діяльності Військової організації. Про особливу специфіку правовідносин у цій сфері свідчить і те, що їх суб’єктами є особовий склад Збройних Сил України та інших військових формувань.

При цьому доповідач поінформувала, що робоча група Комітету зверталася до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя відповідно до Постанови Верховної Ради України від 4 грудня 2014 року № 22-VIII «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» з проханням надати роз’яснення на таке питання: «Чи створення військових місцевих судів та військових апеляційних судів не суперечить статтям 124, 125 Конституції України та статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»?» та отримала неоднозначну відповідь профільного Комітету.

Разом з тим, керівник секретаріату Т. Блистів зазначила, що необхідно запровадити інститут військових адвокатів. Це обґрунтовано тим, що специфіка військової справи об’єктивно зумовлює відповідні особливості здійснення правового захисту військовослужбовців від кримінального обвинувачення та представництва їх інтересів у судах.

1112міни

На окрему увагу заслуговують виступи Карпачової Н.І., професора Київського університету права НАН України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 1998 – 2012 рр., народного депутата України II, V скликань та Личика С.Я., заступника начальника слідчого управління- начальник першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, полковник юстиції, які наголосили, що військове правосуддя – необхідна складова забезпечення національної безпеки України і обороноздатності Збройних Сил України. При цьому Карпачова Н.І. звернула увагу на те, що перебуваючи на посаді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 1998 – 2012 років, неодноразово зверталася до керівників держави з поданням щодо припинення ліквідації військових судів в Україні. У цьому документі український Омбудсман підкреслювала, що військові суди існують в усіх пострадянських країнах, а також у більш ніж 40 розвинутих країнах світу. Н. Карпачова навела показовий приклад Франції, яка в 1982 році ліквідувала систему військових судів, а через два роки змушена була їх відновити, адже справи з грифом „секретно” не могли розглядати цивільні суди. Що ж до України, то гучні справи по Скнилівській трагедії (140 томів), вибухам у Артемівську (40 томів) та інші подібні не можна зберігати в місцевих судах, адже в них міститься інформація, що є державною таємницею. На думку Н. Карпачової, ліквідація системи військових судів призвела до дезорганізації роботи судів щодо вирішення справ військовослужбовців, негативно позначилася на стані та гарантіях захисту їхніх конституційних прав.

Водночас, Личик С.Я. звернув увагу учасників Круглого столу на те, що згодом, із початком функціонування слідчих підрозділів Державного бюро розслідувань, військова прокуратура втратить можливість здійснення досудового розслідування, а відповідні кримінальні провадження, у тому числі про злочини щодо збройної агресії Російської Федерації та її сателітів, які перебувають у провадженні слідчих військової прокуратури, будуть передані слідчим органів Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України. Проте на ці органи чинним законодавством не покладається комплексне завдання забезпечення законності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Крім того, органи прокуратури уже позбавлені повноважень щодо проведення перевірок і лише у виключних випадках і в порядку, визначеному законом, можуть представляти інтереси держави у судах. Личик С.Я. у своєму виступі відмітив, що необхідно відновити військові суди, які зможуть забезпечити право на справедливий суд у розумні строки у кримінальних провадженнях про військові злочини, та одночасно утворити орган військової юстиції для здійснення досудового розслідування військових злочинів, злочинів проти миру, безпеки людства та злочинів, предметом яких є кошти державного оборонного замовлення, з метою недопущення утворенням вакууму правового регулювання та належного реагування органів державної влади у цій сфері.

Учасники Круглого столу, обговоривши теоретико – методологічні та прикладні аспекти проблеми створення військової юстиції прийняли відповідні рекомендації щодо функціонування військової юстиції та відновлення військових суддів у системі правосуддя України.

 





Розробник: ЗАТ "Cофтлайн" (Україна)